Поради психолога щодо встановлення довірливих відношень між дитиною із групи ризику та вчителем.

 

          Найкраще діти навчаються, коли почувають себе в безпеці і можуть досягти успіху. Вчителі повинні створювати в класі таку емоційну атмосферу, щоб діти почувалися саме так. Для емоційно сприятливих умов характерними є співчуття, сприймання, щирість, повага і теплота. Доброзичливий, співчутливий вчитель розуміє і враховує погляди учнів, коригує свої дії залежно від настрою дітей, радіє і сумує разом з ними, не засуджує їхні емоцій та почуття. Учитель має сприймати дітей, тобто цінувати їх незалежно від зовнішності, сімейного стану, здібностей чи поведінки. Вчитель повинен бути щирим та відвертим, але водночас і поміркованим. Учитель має поважати дітей, що означає вірити у їхню здатність до навчання. Він повинен демонструвати «теплоту», тобто бути дружнім та чуйним. Діти мають відчувати, що їх цінують та підтримують.

 

    Уважно слухайте дитину, прагніть до того, щоб вона зрозуміла, що вам не байдужа і ви готові зрозуміти і прийняти її. Не перебивайте її розповідь. Відносьтесь до неї серйозно з повагою.

    Пропонуйте свою підтримку і допомогу. Намагайтеся переконати, що дана проблема, ситуація чи стан тимчасові і швидко пройдуть. Проявляйте співчуття і показуйте, що ви поділяєте і розумієте її почуття.

    Виясніть, що саме турбує дитину.

    Дружелюбно спілкуйтесь з дитиною, Саме це допоможе їй повірити у власні сили.  Головне правило правило в роботі з дітьми  -  не нашкодь! 

    Використовуйте слова, речення , які сприяють встановленню контактів: розумію, відчуваю, звичайно, хочу допомогти, підтримую і т.п.

    В розмовах з дитиною дайте зрозуміти їй, що вона необхідна іншим людям і є унікальною як особистість. Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

    Недооцінка учня гірша ніж переоцінка, надихайте їх на адекватну самооцінку. Вмійте слухати, викликати довіру в них і самі більше довіряйте.